ДУБЕЦЬ

1) мёрзнуть, зябнуть, коченеть;
2) затвердевать

Смотреть больше слов в «Беларуска-рускі слоўнік»

ДУБКА →← ДУБЕЦ

Смотреть что такое ДУБЕЦЬ в других словарях:

ДУБЕЦЬ

РІ́ЗКА (зрізана або поламана тонка, гнучка гілка), ПРУТ, ХМИЗИ́НА, ХВОРОСТИ́НА, ДУБЕ́ЦЬ, ДУ́БЧИК розм., ХЛУДИ́НА розм.; ЛОЗИ́НА, ЛОЗА́ розм. (із стебла... смотреть

ДУБЕЦЬ

-бця, ч. 1) Відламана (перев. тонка, гнучка) гілка без листя. 2) рідко. Зменш. до дуб 1).

ДУБЕЦЬ

Rod, twig; switch; (вербовий) withe, withyбити дубцем — to switch

ДУБЕЦЬ

-бця, ч. 1》 Відламана (перев. тонка, гнучка) гілка без листя.2》 рідко. Зменш. до дуб 1).

ДУБЕЦЬ

імен. чол. роду

ДУБЕЦЬ

lat. dubéteмёрзнуть, зябнуть, коченеть, затвердевать

ДУБЕЦЬ

прут, різка, хворостина, лозина, хмизина, хлудина; Р. дубок.

ДУБЕЦЬ

див. палиця

ДУБЕЦЬ

Мёрзнуть, зябнуть, коченеть, затвердевать

ДУБЕЦЬ

дубе́ць іменник чоловічого роду

ДУБЕЦЬ

1) дубок 2) разг. прут

ДУБЕЦЬ

дубець, -бця

ДУБЕЦЬ

клякнути

ДУБЕЦЬ

клякнути

T: 84