сверб "зуд", свербе́ть, сверблю́, диал. также "блестеть, мерцать", тверск. (Даль), укр. сверб "зуд", свербíти, сверблю́ "зудеть", блр. сверб, болг. съ... смотреть
"зуд", свербеть, сверблю, диал. также "блестеть, мерцать", тверск. (Даль), укр. сверб "зуд", свербiти, сверблю "зудеть", блр. сверб, болг. сърби "чешется", сербохорв. сврбети, сврби, словен. srbeti,-im, чеш. svrbeti, svrbi, слвц. svrbiеt, польск. swierzbiec, в.-луж. swjerbjec, swjerbic, н.-луж. swеrbеs. Связано чередованием гласных со свороб.Сравнивают с лтш. svarpsts "сверло", д.-в.-н. swerban "быстро водить туда-сюда, крутиться, стирать", др.-исл. svarf ср. р. "опилки", гот. af-swairban "смахнуть" (Траутман, ВSW 295; Арr. Sprd. 419; Младенов 623). Фонетически затруднительно сближение с лит. skverbiu, skverbti "продырявить, прокалывать", skvirbinti, skvirbinu, дурат., skvarbyti, skvarbau "покалывать"; см. И. Шмидт, Vok. 2, 29; Мi. ЕW 330; Преобр. II, 257.... смотреть
СВЕРБЛЯ́ЧКА (хворобливо-лоскітливе подразнення шкіри), СВЕРБІ́Ж, СВЕРБЕ́ЦЬ, СВЕРБ, СВЕРБІ́ННЯ, ЧОС заст.
СВЕРБ, у, ч., рідко.Те саме, що свербі́ж.
СВЕРБ, у, ч., рідко. Те саме, що свербі́ж. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 68.... смотреть
-у, ч., рідко. Те саме, що свербіж.
-у, ч. , рідко.Те саме, що свербіж.
зуд————————свербзуд, почесуха разг.
lat. swerbзуд, чесотка, почесуха
сверб іменник чоловічого роду рідко
Сверблячка
сверблячкасверблячку
сверблячка сверблячку
Зуд, чесотка, почесуха
зуд